Іван Чубирко розповів про ситуацію в освітній площині на Закарпатті

Нагадаємо, як повідомляв «Перший.com.ua» раніше, в Україні прийнято новий Закон «Про повну загальну середню освіту» – жодних конкурсів та автономія вчителя. Із прийняттям цього закону в МОН заговорили про гарантії рівного доступу до освіти. Чи так це є насправді, зокрема, якщо брати до уваги ситуацію на Закарпатті? Адже, чи не одразу після прийняття цього Закону, з’явились ознаки того, що реакція угорської громади Закарпаття на прийнятий закон не є такою позитивною. А Науково-дослідний центр ім. А. Годинки, який працює на базі угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ в Берегові, оприлюднив висновок, де назвав закон про середню освіту «черговим кроком українізації». Вартує уваги й той факт, що профспілки почали бити на сполох та акцентували на тому, що в Україні, наслідком прийняття цього Закону стане звільнення 70 тисяч освітян. Найбільше їх обурило те, що закон вимагає укладати з учителями, що досягли пенсійного віку, трудові договори строком від 1 до 3 років. Працювати за безстроковим договором пенсіонери не зможуть. Щоправда, позицію профспілки поділяють не всі – частина учителів пенсійного віку сприйняла нововведення спокійно. Щодо Закарпатської області, то у 2018/19 навчальних роках тут у закладах загальної середньої освіти  працювало 19,1 тис. вчителів, які навчали 164,8 тис. школярів. Всього ж, за даними Держстату, у країні працює 441 тисяча вчителів на 4 мільйони учнів. Про ситуацію, що склалася у зв’язку із прийняттям Закону на теренах нашої області, а також про ряд інших важливих освітніх питань нам розповів лідер Закарпатського осередку політсили "Опозиційна платформа - За життя" (далі ОПЗЖ - ред.), депутат обласної ради Іван Чубирко. Найперше, що зауважив Іван Іванович, це те, що ситуація, яка склалася довкола так званого "реформування" освітньої галузі – це ще один прояв соціальної кризи як в Україні загалом, так і на Закарпатті зокрема. Більше того, важке положення в системі освіти, є результатом діяльності нинішньої влади. "Влада позбавила освіту підтримки, скинувши потреби галузі на місцевий рівень або на плечі людей. Засобів освітньої субвенції, з якої, в т. ч. виплачується зарплата педагогічному персоналу недостатньо: вона систематично недофінансовується. У 2020 році освіта недоотримає свої "законні" 7% від ВВП. На цю сферу в державному бюджеті передбачено 145,1 млрд. грн., що еквівалентно 5,9% ВВП. Виходячи з наведеного, і у 2020 році вчителі знову не отримають обіцяного - надбавки до зарплати. Це і є справжнє, а не задеклароване в передвиборних обіцянках ставлення нинішньої влади до викладачів" - зауважив Іван Чубирко. Водночас, реформи сприяють і стрімкій комерціалізації у сфері освіти, а в зубожінні України, яке спостерігається наразі, це ще більше поглиблює прірву між багатими і бідними. "У школах через недостатнє фінансування не дають сучасних і якісних знань, і не тому що погані вчителі. Ні, така ситуація спостерігається по Україні повсюдно і Закарпаття, на жаль, не є виключенням. Багато шкіл знаходяться в незадовільному технічному стані. 40% шкіл потребують ремонту. У 47% шкіл температура взимку не перевищує 16 градусів. Замість нарощування фінансування та оновлення системи освіти, забезпечення рівного доступу до неї, останні кілька років уряди займаються експериментами, основний зміст яких - зниження витрат. Нічого не роблячи для розвитку освіти, влада використовує її як інструмент придушення культурних прав національних громад. Наприклад, стаття 5 щойно ухваленого закону про середню освіту вводить норми мовної дискримінації для російськомовних, угорськомовних дітей, до прикладу. При навчанні дітей національних меншин, чиї мови є офіційними мовами Європейського союзу, в 5-му класі допускається навчання державною мовою в обсязі 20%. А для цієї категорії учнів цей показник в тому ж 5-му класі встановлено на рівні 80%. Влада, порушуючи Конституцію України, визначає, що у п'ятикласника тільки тому, що його рідна мова у нас є мовою нацменшини,  в чотири рази менше конституційних прав. При цьому, маю згадати ще і про оплату праці педагогів. Середня зарплата в освіті трохи більша восьми тисяч гривень (орієнтовно 8135 грн.), і становить 77% від середнього рівня по економіці. Галузь освіти в Україні стала безумовним лідером по зростанню заборгованості по виплаті зарплати в минулому році – збільшення на 152%", - зазначає Іван Чубирко. Як не сумно, та виявляється, на Закарпатті найгірша в Україні ситуація з будівництвом опорних шкіл. "Ви ж розумієте, що задля економії нам звичайні школи у селах, невеликих населених пунктах пропонують закрити або залишити у них тільки початкові класи. А що ж з дітьми? А дітей пропонують довозити у опорні школи у великих населених пунктах. Відтак, можна очікувати що іще тисячі вчителів позбудуться роботи, бо ж вакансій у опорних школах на всіх не вистачить. А діти з віддалених сіл щодня будуть змушені діставатися на шкільних автобусах по 15-20 км на навчання і назад додому. Поки що в нашій області сформували лише одну таку школу – у Перечинській ОТГ. Там навчаються школярі із трьох сіл. З переліком подібних навчальних закладів, які будуть збудовані або капітально відреконструйовані, ще не визначилися", - зауважив Іван Чубирко. Насамкінець, депутат наголосив на тому, що в бідній і неосвіченій країні немає сенсу говорити про технологічні прориви і модернізації. А закарпатська молодь вже сьогодні масово обирає освіту за кордоном. "Держава не створює привабливих умов, робочих місць, тож абітурієнти виїжджають у пошуках кращих можливостей. Ми остаточно застрягнемо в списку відсталих і нерозвинених країн, в якій ні освіти, ні науки, ні перспективи. Вже сьогодні українська молодь мріє про виїзд за кордон, як про єдиний спосіб самореалізуватися і забезпечити гідне життя", - каже голова Закарпатського осередку політсили ОПЗЖ Іван Чубирко. Нагадуємо, лідером зростання заборгованості із заробітної плати в Україні стала сфера освіти, а найстабільнішою сферою діяльності в країні залишається «державне управління». Читайте також: Іван Чубирко розповів про проблеми в медичній галузі Закарпаття та шляхи їх вирішення