Олександр Духнович – 216- й день народження великого будителя відзначає русинська спільнота

«Я Русин бил, єсмь, и буду, Я родився Русином, Честний мій рід не забуду, Останусь єго сином…» О. Духнович ВРУЧАНІЄ, 1850 Олександр Духнович, працюючи нотаріусом Ужгородської консисторії Мукачівської єпархії, де він отримав доступ до бібліотек, в яких містилося багато літератури, зрозумів у якому приниженому становищі знаходиться освіта на території сучасного Закарпаття, - де основи основ, які повинні надаватися дітям у початкових класах, зводяться до незрозумілих предметів та  жорсткої системи муштри, а не виховання. У центрі філософії О. Духновича -  пробудження народу, русинів, підвищення їхньої національної самосвідомості, усвідомлення ролі господаря землі, - знаходиться вчитель. Саме педагога О.Духнович поставив на передову, підкреслив його надважливе значення у вихованні цілих поколінь русинів. Так, Олександр Духнович, священник та син священника з с. Тополя Пряшівського повіту (тепер Гуменського округу в Словаччині), присвятив своє життя просвітницькій діяльності, служіню русинській спільноті. Основоположною є його педагогічна праця  «Книжица читальная для начинающих», видана в 1847 році мовою, простою, зрозумілою для дітей та їх батьків. Вже в 1851 році Духнович друкує підручник з географії для народної школи – «Краткий землепис для молодих русинів». В 1853 році виходить друком наступна книга – «Сокращенная грамматика письменного русского языка», а в 1857 році – «Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских». Ідея народності знайшла своє відображення у створених Духновичем для народної школи підручниках. Його головна праця – «Народная педагогия» – була першим педагогічним і методичним посібником для вчителів народних шкіл не тільки краю, а й усієї території сучасної  Західної України. Написана у формі питань та відповідей вона була призначена для того, щоб надати вчителям та батькам корисні поради. В книжці було популярно викладено засади виховання. Мету і завдання виховання Олександр Васильович вбачав у формуванні громадянина й патріота, людини освіченої, фізично й морально здорової. І відповідно до цих завдань він розробив основи розумового, морального і фізичного виховання учнів. Що стосується розумового виховання, то автор вважав, що учні самі повинні засвоїти певне коло знань, що допоможе в майбутньому розвинути їхні пізнавальні здібності. Розумове виховання тісно пов’язано з моральним, у процесі якого діти вчаться розрізняти в житті чесне і нечесне. І тому Олександр Духнович закликав виховувати в дітях почуття власної гідності, порядність, доброзичливість, дисциплінованість. Його наукову творчість та поетичну спадщину глибоко вивчають у країнах Європи. У збірнику «Олександр Духнович: Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня смерті (1865-1965)» (Пряшів, 1965) вміщено виступи науковців Праги, Братислави, Києва, Берліна, Пряшева, Львова та Ужгорода на науковій конференції, яка була організована з метою глибшого пізнання спадщини О. Духновича. А для  всіх русинів, які зараз мешкають у країнах Європи, Канаді, США – Олександр Духнович навіки буде батьком, великим просвітителем, носієм етнічної пам’яті. Нагадаємо, Іван Чубирко закликає закарпатських народних депутатів не голосувати за “мовний закон” Читайте також:Професія на будь-який смак: в Ужгороді відбувся ярмарок вакансій (ВІДЕО)